Дудко Анастасія

2

 

 

 

- Це ти?
- О так!
- Невже?
І знову зустрілися, ми знову вдвох.
- Ти пам’ятаєш ту хвилинку,
Коли знайомились з тобою?
- Авжеж…
- Милуюсь я тобою:
Прогулянка – озерце – лавка,
І спалах теплих почуттів…
Пристрасть – погляд – і жар,
Обпікший серце вмить.
- Це крапля вічної любові,
Яка у серці буде жить.

 

 

 

До змісту