Крижана акварель

Взяла вже пензля тітонька Зима,
Розквітли білизни на полотні букети,
І цього року ані дня вона
Не відкладала справ, не йшла спочить в наметі.
Змінили колір золотаві плаття,
В обновках вже пишаються луги,
У білосніжнім мареві видніється латаття,
Рокоче світ відлуннями туги.
У срібному мереживі міста
Красуються, милуються собою,
А стежками пливе така проста,
Втім вічна, невловима пісня волі.
Муркоче вітер на закрилках мрій,
Малює чудеса мелодія у серці.
А тітонька Зима у свіжості нічній
Все сіє фарби по степах й озерцях.

 

Гогерчак Григорій

До змісту