Усе іде, але не все минає

4Усе іде, але не все минає
Над берегами вічної ріки…
Усе проходить, та не все минає,
І час тікає стрімко в майбуття,
Ще іноді минуле здоганяє,
Доказуючи право на життя.
Та серед нас йому місця вже немає,
Щемить лиш серце і душа болить
У того, хто його не відпускає,
Хто хоче втримати його хоч мить.
А час іде. Його ти не зупиниш,
Не повернеш, то ж сильно не тримай.
І як в безодню, у спогади поринеш,
Та краще ти одразу відпускай.
Цінуй життя, бо швидко вже спливає,
З минулого немає вороття,
Усе проходить, та не все минає,
Лиш час тікає стрімко в майбуття.

Кандиба Влада

До змісту