Задумаюсь…

Задумаюсь: а що ж таке життя?
Безцінний скарб чи просто існування?
Жорсткі канони у реальності буття…
Що варті наші мрії й сподівання?!
Іду нетоптаною стежкою бажань,
Яку для мене доля простелила.
Хоч падаю, але встаю і без вагань,
Неначе маю за спиною крила…
Прямую по незвіданих шляхах,
Долаю всі життєві перепони.
Та знаю: я у світі не одна;
Іде за мною янгол-охоронець.
За руку міцно він мене трима.
І крізь усе життя мене веде.
Як зважуюся на рішучий крок,
Підтримує: «Не бійся, не впадеш!»
Чи небом він дарований мені,
Чи народився із моєї мрії?
Чи крила, що за спиною несу,
Розкрила лиш єдиним словом: «Вірю»?
Життя моє – бурхлива течія,
Нестримні хвилі заносять у глибини.
Хто має сили – випливе з води,
А хто слабкий – потоне в ту ж хвилину.
Я тільки знаю істину одну:
Мене життя моє не переборе,
І вірю в те, що я не упаду,
Поки зі мною йде мій янгол поряд…

Буханець Наталія

До змісту